виправдовувати


виправдовувати
= виправдувати, виправдати
1) (визнаючи кого-н. невинним, правим, доводити це), оправдувати, оправдовувати, оправдати; вигороджувати, вигородити, вибілювати, вибілити, обіляти, обілити (визнавати невинним, приховуючи провину)
2) (що — бути відповідним чомусь, бути гідним чогось), справджувати, справдити, відповідати (чому)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • виправдовувати — і випра/вдувати, ую, уєш, недок., ви/правдати, аю, аєш, док., перех. 1) Визнаючи кого небудь невинним, правим, доводити це. || Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного. 2) Доводити можливість, допустимість чого небудь. 3)… …   Український тлумачний словник

  • виправдовувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вибілювати — юю, юєш і вибіля/ти, я/ю, я/єш, недок., ви/білити, лю, лиш, док., перех. 1) Білити всі предмети або всю поверхню чого небудь розчином крейди, вапна і т. ін. || перен. Покривати чим небудь білим. 2) Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити що… …   Український тлумачний словник

  • виправдати — див. виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • виправдувати — див. виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • виправляти — я/ю, я/єш, недок., ви/правити, влю, виш; мн. ви/правлять; док., перех. 1) Робити прямим, рівним і т. ін. що небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2) Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. ||… …   Український тлумачний словник

  • звиняти — я/ю, я/єш, недок., звини/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) неперех., перев. наказ. сп.Виявляти поблажливість, прощати провину; вибачати. 2) перех., рідко, чим. Виправдовувати чиїсь вчинки, поведінку чим небудь. 3) неперех., тільки наказ. сп., у знач …   Український тлумачний словник

  • зраджувати — ую, уєш, недок., зра/дити, джу, диш, док., перех., рідше кому, чому, а також без додатка. 1) Вчиняти зрадництво, діяти підступно, віроломно стос. до кого , чого небудь. 2) Порушувати вірність у коханні, дружбі. 3) Відмовлятися від попередніх… …   Український тлумачний словник

  • оправдувати — і оправдо/вувати, ую, уєш, недок., оправда/ти, а/ю, а/єш і рідко оправди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. Те саме, що виправдовувати …   Український тлумачний словник

  • оправляти — я/ю, я/єш, недок., опра/вити, влю, виш; мн. опра/влять; док., перех. 1) Робити оправу (для книжки, зошита і т. ін.). || Вставляти в оправу що небудь; робити оправу з чогось. 2) Те саме, що поправляти 2). || Розправляти що небудь (одяг, зачіску і… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.